Моє село, моя колиска,
Моє дитинство, моє життя!
Мій рідний край, моя молитва
Про тебе лине в майбуття.

Тут кожна стежка мені знайома,
Тут верби в ноги схиляються,
Село Стіна, моя колиско,
Тобі я низько вклоняюся!

Тут пахне м'ятка і пахне без,
Вакація цвіте щоліта,
Шпиль дістає аж до небес,
І кожна хата росою вмита.

Спів солов'я усіх чарує,
Дерен жовтіє навесні,
Вода джерельна силу дарує.
А ви бували у Стіні?

Чи сняться вам як і мені
Ті рідні схили і Болячка?
Кущі свирбивуса оті
І диковинка - водокачка?

Ті рівчаки, що все журчать,
Ворони в гніздах понад ними
Мурі похмурі, що мовчать
Веселі весни й білі зими.

Мов зрима пісня із днів минулих
Ти знов чаруєш мене, повір!
Ти світиш сонцем, ти голубиш
Мій стомлений роками зір.

Мене, надіюсь, ти не забула
Моя колиско, моя Стіна,
Твоїх я жителів вітання чула
А ти, як завжди, мовчазна.