П`ятниця, 05.06.2020, 14:32

Фортеця та церква Янграда.
Скельний монастир та сучасні катакомби.
Стінянські традиції та сучасна народна творчість.
Й багато іншого на цьому сайті.
| RSS
Категорії статей
Книга "Одвічна Русава" [33]
Веб-версія книги
"Одвічна Русава"
Стінянські технології [0]
Стінянські технології
Стінянські словники [2]
Стінянські словники

Адмін блок

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Опитування
Яким чином Ви потрапили на цей сайт вперше?

Всего ответов: 78

Google maps

Переглянути збільшену карту

Св'ята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Головна » Статті » Самобутність » Книга "Одвічна Русава" [ Додати статтю ]

Співає "Русава"


Розділ II Пісенний фольклор с. Стіна
ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ.
(записані від фольклорно-етнографічного ансамблю "Русава" в 1998 р.)

103. ЧЕРЕЗ САД-ВИНОГРАД

Через сад-виноград
По воду ходила,
Дад-дад-дад,
По воду ходила.
Дад-дад, да-да-да.

Чи не стріну я того.
Що вірно любила,
Дад-дад-дад,
Що вірно любила
Дад-дад, да-да-да.

Не зустріла я того,
Що вірно любила,
Дад-дад-дад,
Що вірно любила.
Дад-дад, да-да-да.

А зустрічала я собі
Якусь поторочу,
Дад-дад-дад,
Якусь поторочу.
Дад-дад, да-да-да.
Признаюся, люди добрі,
Любити не хочу,
Дад-дад-дад.
Любити не хочу.
Дад-дад, да-да-да.

Попід тору, попід круту
Вітер марширує,
Дад-дад-дад,
Вітер марширує.
Дад-дад, да-да-да.

Нехай мене сякий-такий
В личко не цілує,
Дад-дад-дад,
В личко не цілує.
Дад-дад, да-да-да.

Нехай мене поцілує
Високий, тоненький,
Дад-дад-дад,
Високий, тоненький.
Дад-дад, да-да-да.
В нього личко, як яблучко,
А сам молоденький.
Дад-дад-дад,
А сам молоденький.
Дад-дад, да-да-да.

В нього личко, як яблучко,
В мене, як калина,
Дад-дад-дад,
В мене, як калина.
Дад-дад, да-да-да.

Тому він мене кохає.
Що я чорнобрива,
Дад-дад-дад.
Що я чорнобрива
Дад-дад, да-да-да.

104. СВАТАВ МЕНЕ ПОПІВ СИН

Сватав мене попів син,
Давав мені волів сім.
Он дум..., думала.
Не піду я, — думала.
Давав мені волів сім.

А я, дурна, не взяла,
Була б шістьма орала.
Ой дум..., думала.
Не піду я, — думала,
Була б шістьма орала.
А сьомого продала б,
Погонича найняла б.
Ой дум..., думала.
Не піду я, — думала,
Погонича найняла б.

— Погоничу молодий,
Жени воли до води.
Ой дум..., думала,
Не піду я, — думала,
Жени воли до води.
Поки воли напоїш,
Та й зі мною постоїш.
Он дум..., думала,
Не піду я, — думала,
Та й зі мною постоїш.

— Поговорим, серденько,
Поворкуєм, голубко.
Ой дум..., думала.
Не піду я, — думала,
Поворкуєм,голубко.

105. І ТИ ТУТ, І Я ТУТ

І ти тут, і я тут,
А хто ж у нас вдома?
А хто ж нам порубає
Солому на дрова?

А хто ж нам порубає?
А хто ж нам поколе?
А хто ж мене, молоденьку,
До серця пригорне?
— Пригортайся, моя мила.
Будем панувати:
Я наймуся свині пасти,
А ти підганяти.

На тім боці на толоці
Індики пасуться.
А дід з бабкою жартує.
Сусіди сміються.

106. А Я В САД НЕ ХОДИЛА

А я в сад не ходила,
В саду роса впала,
А я хлопців не любила,
Бо молода була.
Сюда-туда подивлюся,
Обернуся, не журюся,
Бо молода, бо молода була.

Ой, зацвіла з рожі квітка
В зеленім садочку,
А я її та й зірвала
Для свого віночка.
Сюда-туда подивлюся,
Обернуся, не журюся,
Для свого, для свого віночка.

Подивіться, мій батеньку.
Який цвіт біленький.
Котрий гарний,чорнобривий
Ото мій миленький.
Сюда-туда подивилюся.
Обернуся, не журюся.
Ото мій, ото мій миленький.
Ой, почеплю я коралі
На білую шию,
Сватай же мене, Іване,
Або ти, Василю.
Сюда-туда подивлюся.
Обернуся, не журюся.
Або ти, або ти, Василю.

Журилися сусідоньки,
Журилися люди,
Що на моїй голівонці
Віночка не буде.
Сюда-туда подивлюся.
Обернуся, не журюся.
Віночка, віночка не буде.

Подивіться, сусідоньки.
На моє весілля.
Подивіться на віночок
Яке гарне зілля!
Сюда-туда подивлюся
Обернуся, не журюся.
Яке гарне, яке гарне зілля!

107. ЧОЛОВІЧЕ, ДАЙ ТИ МЕНІ РАДУ

Чоловіче, дай ти мені раду.
Чоловіче, чоловіче,
Дай ти мені раду,
Бо з твоїми коноплями
Навіки пропаду.

В людей було по сім кіп, по сім кіп.
В людей було по сім кіп
Та й усі потерті,
А у мене одна горстка
Ворота підперти.

Як узялась за три дні, за три дні,
Як узялась за три дні
Коноплі потерла.
Бідна ж. моя голівонько.
Трохи я не вмерла!
Не сама я, не сама я пряла,
Не сама я пряла.
Кума помагала.
А я кумі миску муки
Ще й два куски сала.

Не сама я, не сама й мотала,
Не сама мотала,
Мала помічницю,
Дала їй миску муки
Та ще й паляницю.

Не сама я, не сама звивала.
Не сама звивала,
Найняла Данила,
Дала йому два золотих
Та ще й завинила.

Ой, наткала-м полотна, полотна,
Ой, наткала-м полотна
Від порога до вікна.
На все є, на все є,
На підтичку не стає.

108. КАЖУТЬ ЛЮДИ, ЩО Я ЛИХА

Кажуть люди, що я лиха,
А я Василиха,
Штири купи сміття маю,
Ще й на п'яту дбаю.

Приїхали купці з Бару
Сміття купувати,
Дають мені штири гроші,
Я не хочу брати.

Ой, вийшла я на вулицю,
Радять мені люди:
— Вивези сміття на поле
Пшениченька буде.
А я людей послухала
Та й так і зробила:
Вивезла сміття на поле
Пшениця вродила.

Як зібрали, змолотили.
Продали пшеницю.
Купив Василь Василисі
Червону спідницю.

Куди ходить Василиха.
Та й все молодіє,
А червона спідниченька
Та й все червоніє.

109. ОЙ ДІДУНЮ, ДІДУНЮ

Ой дідуню, дідуню.
Що будем робити9
Як зародять гарбузи.
Чим будем носити?

Ой, візьмеш ти мішок.
Я візьму торбинку.
Та й поносим гарбузи
За одну годинку.

Ой, як несла гарбузи.
Спотикнулась, впала.
Дід на мене накричав.
Я не скоро встала.
— Ой дідуню, дідуню.
А я твоя бабка,
Не бий мене, не лай мене.
То я буду гладка.

— Ой. бабуню, бабуню,
Сивенька голубко,
Тому тебе не продав
Ввихалася хутко.

Як ти була молода.
То ти ся ввихала,
А тепер ти стара стала.
На дідька не здалась!

Повів дід на базар
Бабу продавати,
Бачать люди, що стара,
Не хтять купувати.

110. У НЕДІЛЮ П'Ю, П'Ю

У неділю п'ю, п'ю,
В понеділок сплю, сплю,
А вівторок снопів сорок
Пшениченьки жну. жну.

В середу возила,
В четвер молотила.
В п'ятницю віяла,
А в суботу міряла.
У неділю продала,
З хлопцями пропила.
Слава Тобі, Господи,
Що-м до діла довела!

І до діла — не я,
До роботи — не я,
З хлопцями погуляти
Вся охота моя.

111. В НЕДІЛЕНЬКУ ПОРАНЕНЬКУ

В неділеньку пораненьку на базар я ходила,
Я ходила.

За три гроші кужелину я купила,
Я купила.

Лежить моя кужелина, надулася,
Надулася.

А пішла до корчмочки, напилася,
Напилася.

В понеділок на похмілок я лежала,
Я лежала.

А в віторок три моточки я напряла,
Я напряла.

У середу миленькому показала,
Показала.

Як побачив мій миленький, аж заплакав.
Аж заплакав.

— Сиди ж, моя милесенька, не спрядайся.
Не спрядайся.

А як прийде весна-красна. прибирайся,
Прибирайся.

Як виросте лист широкий, лопуховий.
Лопуховий,

Та й пошиєш сарафанчик собі новий,
Собі новий.

Десь ся взяли сірі кози — всі попові.
Всі попові,

Та й пірвали сарафанчик лопуховий.
Лопуховий.

112. ЖИЛА БАБА З ДІДУСЕМ

Жила баба з дідусем.
Обоє старенькі,
Та й купили когута.
Щоб будив раненько.

А когут — як когут,
З курками кокоче,
Заведе їх у петрушку.
Піяти не хоче.
— Ой когуте, когуте.
Заріжу на юшку,
Як ти будеш ще водити
Кури у петрушку!

Виганяла когута.
Він іти не хоче.
Веде кури знов в петрушку.
А сам лиш кокоче.

Зарізала когута
Та й не стало солі.
Ухватила за хвоста
Викинула псові.

Категорія: Книга "Одвічна Русава" | Додав: 3fon (07.11.2019)
Переглядів: 50 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сервіси
Пошук


Прогноз погоди
Стіна 

Курси валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

СТІНА © 2010-2020