П`ятниця, 05.06.2020, 15:55

Фортеця та церква Янграда.
Скельний монастир та сучасні катакомби.
Стінянські традиції та сучасна народна творчість.
Й багато іншого на цьому сайті.
| RSS
Категорії статей
Книга "Одвічна Русава" [33]
Веб-версія книги
"Одвічна Русава"
Стінянські технології [0]
Стінянські технології
Стінянські словники [2]
Стінянські словники

Адмін блок

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Опитування
Яким чином Ви потрапили на цей сайт вперше?

Всего ответов: 78

Google maps

Переглянути збільшену карту

Св'ята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Головна » Статті » Самобутність » Книга "Одвічна Русава" [ Додати статтю ]

Співає "Русава"


Розділ II Пісенний фольклор с. Стіна
БАЛАДИ.
(записані від фольклорно-етнографічного ансамблю "Русава" в 1998 р.*)

69. ОЙ, ГОРЕ ТІЙ ЧАЙЦІ
Сл. Івана Мазепи (1632 -1709)
(Народний варіант)


Ой, горе тій чайці.
Чаєчці-небозі.
Що вивела чаєнята
При битій дорозі.

Ішли чумаченьки.
Воли попасали.
Стару чайку ізігнали,
Чаєнят забрали.

А чаєчка в'ється.
Об дорогу б'ється,
К сирій землі припадає,
Чумака благає:

— Ой, ти, чумаченьку,
Ти ще молоденький!
Верни мої чаєнята.
Діточки маленькі!

— Ой, не верну, чайко,
Не верну ніколи.
Бо забереш чаєняток.
Полетиш у поле.
— Не буду летіти.
Тут буду сидіти,
Буду воли завертати,
Діток доглядати!

— Ой, полети, чайко,
На зелену пашу,
Бо вже твої чаєнята
Покидали в кашу.

— Бодай ви, чумаки.
Щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали.

Бодай ви, чумаки,
У Крим не сходили.
Як ви мої чаєнята
В каші поварили.

Бодай вам, чумаки.
Воли похворіли,
Як ви мої чаєнята
З кашею поїли.

Бодай вам, чумаки.
Воли поздихали,
Як через вас чаєнята
Навіки пропали!

70. ТЕМНА НІЧКА, НЕВИДНА

Темна нічка, невидна.
Ой, темна нічка, невидна.
Осінняя, холодна.

З ким я буду цю ніч спать?
Ой. з ким я буду цю ніч спать.
Цю вечерю вечерять?

Повечеряю сама.
Ой. повечеряю сама,
Мого милого нема.

А мій милий на Дону.
Ой, а мій милий на Дону,
Збирається на війну.

Збирається на війну.
Ой, збирається на війну,
Я до нього полину.

Кругом Дону обійшла.
Ой, кругом Дону обійшла,
Миленького не знайшла.
Лиш знайшла я долину.
Ой, лиш знайшла я долину.
А в долині могилу.

До могили припала.
Ой, до могили припала,
Гірко плакать почала

— Вставай, милий, не лежи.
Ой, вставай, милий, не лежи.
Шлях-доріжку покажи.

— З ким ти, мила, сюди йшла?
Ой, з ким ти. мила, сюда йшла.
Що ти мене тут найшла?

Чи з хмарою, чи з дощем?
Ой, чи з хмарою.чи з дощем.
Чи з хоробрим молодцем?

— Ні з хмарою, ні з дощем.
Ой, ні з хмарою, ні з дощем.
Тільки з горем та плачем.

71. УСІ ГОРИ ЗЕЛЕНІЮТЬ
(записана від Любові Калістинівни Кельбас, 1950 р. н. в 1999 р.)


Усі гори зеленіють,
Де багаті жито сіють.

Тільки одна гора чорна,
Де сіяла бідна вдова.

Де сіяла, волочила,
Сльозоньками примочила

Голівонько ж моя бідна!
Наступає зима біла.

Де ж ми будем ночувати,
Що немає свої хати?

— Ой, братчику-соколоньку,
Прийми мене на зимоньку.

— Ой, сестричко-перепілко,
Коли ж в тебе дітей стілько.

Раз четверо, раз п'ятеро,
Разом буде дев'ятеро..
— Ой, братчику, не лякайся,
Моїх діток не цурайся.

Як ти сядеш обідати,
Мої дітки вийдуть з хати.

А як сядеш вечеряти,
Мої дітки ляжуть спати.

Гайда, діти, гайда з хати,
Будуть дядько обідати.

Ой, став дядько на порозі,
Обілляли дрібні сльози.

— Гайда, діти, гайда в хату,
Будем разом обідати.

Будем разом обідати,
Підем батька відвідати.

— Встаньте, тату, встаньте з ями,
Горе жити коло мами.

Встаньте, тату, встаньте з гробу,
Тяжко жити коло роду.

72. ОЙ, У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА

Ой, у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Там дівчина воду брала,
З козаченьком розмовляла.

— Ой, козаче-козаченьку,
Сватай мене, молоденьку.

— Як же тебе та й сватати?
Маєш над собою брата.

Зчаруй, дівча, брата свого,
Будеш мати миленького.

— Ані батько, ані мати,
Не навчили чарувати.

— Ой, є в лісі калиночка,
На калинці гадиночка.
На калинку сонце пече,
А з гадинки сочок тече.

Візьми, дівча, коновочку,
Та й набери того сочку.

Звари пива з сочку того,
Пригости ним брата свого.

А браг пива як напився.
То відразу з ніг звалився.

— Ой що ж то. сестро, за пиво,
Що за серденько схопило'?

— Ой казаче-козаченьку.
Сватай мене, молоденьку.

— Ой не буду я сватати.
Бо ти вмієш чарувати.

Мене, хлопця молодого.
Отруїш, як брата свого.

73. ОЙ, ПІД ВИШНЕЮ, ПІД ЧЕРЕШНЕЮ

Ой, під вишнею, під черешнею
Там сидів голуб із голубкою.

Сиділи вони, обіймалися,
Сивими крильми накривалися.

Надлетів орел з чорної гори,
Розбив, розлучив голубів з пари.

Голуба убив, голубку лишив,
На крила узяв, в край свій полетів.

Посадив її в ясну світлицю,
Дав її їсти яру пшеницю.
Дав її їсти яру пшеницю.
Дав її пити чисту водицю.

— Їж, голубко, їж, їж та запивай.
За свій рідний край ти вже забувай.

— Не буду їсти, не буду пити.
Нема голуба, нема з ким жити.

— Ой, є у мене сім пар голубів.
Іди вибирай, котре буде твій.

— Я вже ходила і вибирала.
Немає того, що я любила.

Був мій миленький — голуб сивенький,
Личком білявий,чорнобривенький.

74. ОЙ, В ПОЛІ БЕРЕЗА

Ой. в полі береза.
Ой, в полі кудрява.
А на тій березі
Зозуля кувала.

Ой, то не зозуля.
То рідная мати.
Вона виряджала
Сина у солдати.

— Іди, іди, синку,
Довго не барися.
Через два годочки
Додому вернися.

Два года минає,
Третій наступає ...
На третій годочок
Вернувся синочок.

— Вийдіть, вийдіть, мати,
Із нової хати,
Мене із жоною
Будете стрічати.

Ой. скажіть, матусю,
Чи раді ви мною?
І чи раді також
Моєю жоною?
— Ой рада я, рада,
Сину мій, тобою,
Але я не рада
Твоєю жоною.

Бо ти, мій синочку, —
Рідная дитина
А твоя дружина —
Чужая-чужина.

Посадила сина
За столом на розі,
Нелюбу невістку —
В сінях на порозі.

Дала сину пити
Солодкого меду,
Нелюбій невістці —
Отруйного яду.

Солодкий медочок
Син під ноги вилив.
А отруйним ядом
Вдвох ся поділили.

Як синочок випив,
Та й упав до столу.
Молода невістка
Упала додолу.
Поховала мати
Сина у садочку,
Нелюбу невістку —
В глибокім ярочку.

Сину посадила
Червону калину,
Нелюбій невістці —
Колючу шипшину.

Хто там проїжджає,
Калину ламає,
Колючу шипшину —
Далеко минає.

Ой, на тій шипшині
Чорний ворон кряче,
А десь за донькою
Батько й мати плаче.

Категорія: Книга "Одвічна Русава" | Додав: 3fon (07.11.2019)
Переглядів: 50 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сервіси
Пошук


Прогноз погоди
Стіна 

Курси валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

СТІНА © 2010-2020