Розділ II Пісенний фольклор с. Стіна КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. (записані від фольклорно-етнографічного ансамблю "Русава" в 1998 р.*) КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ. 1. ВЕСЕЛА НОВИНА Весела новина Весь світ облетіла: Породила в Вифле ..., в Вифлеємі Діва-Мати Сина.
Вона породила Не в царських палатах, Породила у ста ..., у стаєнці, Посеред бидляти. А Марія-Мати Дитя пеленає, Вона Його, Сина, Сина свого Творцем називає.
— Твори, Синку, твори, На Тебе надія. Куди підеш, мене, мене візьмеш, Бо я Мати Твоя. — Тобі ся молити І Тебе просити, Щоб Ти дав нам в Царстві, в Царстві Твоїм Повік віків жити. 2. ЗІЙШЛА ЗІРКА ЯСНА Зійшла зірка ясна, Ясна і прекрасна, Над вертепом сіяє, Де Христос ся рождає.
А три славні царі Несуть Христу дари. Ірод їх закликає: "Куди йдете?" - питає. — Йдем поклін віддати Божому Дитяті, Царю рожденому, Богу Предвічному.
Як почув це Ірод, Дуже зажурився, Що Син Божий в Вифлеємі На світ народився. А ми веселімся, Низько поклонімся Спасу рожденому, Дитятку святому. 3. НА ЗЕМЛІ ЮДЕЙСЬКІЙ На землі юдейській Вифлеєм стоїть, А там над вертепом Зіронька горить.
Ангели співають Радісно з небес, Бо сталось на світі Чудо із чудес.
У біднім вертепі Божий Син родивсь, Від Діви Марії В яслях воплотивсь.
Поруч віл та осел Над Ним дихають, Божеє Дитятко Обігрівають. А Діва Марія Пісеньку співа. В пелени шовкові. Сина вповива.
Пастушки у полі Стадо стерегли. Як зорю уздріли, Спішно всі прийшли.
Марію з Дитятком Щиро вітали, Маленьке ягнятко Подарували.
І нехай радіє Нині кожен з нас, Бо на світ родився Бог Предвічний - Спас. 4. ХРИСТОС-СПАСИТЕЛЬ НА СВІТ РОДИВСЯ Христос-Спаситель на світ родився. В біднім вертепі в яслах повився. Над Вифлеємом зірка сіяє, Про Царя світу всім возвіщає.
В яслах, на сіні, серед бидляти Нам народився Бог необ'ятий. Діва Марія щиро радіє, Иосиф старенький пелени гріє. Пастирі перші вістку цю взнали, З поля прибігли, Дитя вітали, Всі на коліна пред Ним упали, Радісну пісню Йому співали.
Йдуть аж зі сходу три мудрі царі, Несуть Христові дорогі дари. Месію свого ми теж вітаймо, Дитятко Боже всі прославляймо. 5. ПАНЕ ГОСПОДАРЮ, ВСТАНЬТЕ, НЕ ЛЕЖІТЬ(записана від Зої Зосимівни Чорної, 1932 р.н. в 1999 р.) Після кожного рядка пісні повторюється приспів: "Славен єси, Славен Господь - Бог наш На небеси." Пане господарю, встаньте, не лежіть. Двори замітайте, столи застеліть. Ви будете мати гості дорогі. Гості дорогі - всі три рокові. Що перший гостонько - то святе Різдво, А другий гостонько - то святий Василь, А третій гостонько - то святий Йордан. Щастя та здоров'я ми бажаєм вам. 6. ЗА СЕЛОМ ВЕСЕЛИМ(записано від Зої Зосимівни Чорної, 1932 р. н. і Ольги Василівни Чорної, 1959 р. н. в 1998 р.) За селом веселим, На лану широкім, Щедрий вечір, добрий вечір.
Новий рік зустрівся Із минулим роком. Щедрий вечір, добрий вечір. І сказав минулий Року молодому: — Щедрий вечір, добрий вечір.
— Не обминай щастям Ні одного дому. Щедрий вечір, добрий вечір. 7. ОЙ, УЧОРА ІЗВЕЧОРА Ой, учора ізвечора Пасла Маланка два качура.
Пасла, пасла, припасала, В чистім полі заблукала.
Ой, там Василько плужком оре. А Маланочка йому говоре:
— Ой Васильку-Василечку, Заведи мене додомочку.
Як заведеш додомочку, Посію тебе в городочку.
Буду тебе шанувати, Сім раз на день поливати.
Сім раз на день поливаги, Щосуботоньки проривати.
Щосуботоньки проривати. За русу косу закладати.
Наша Маланка не сама ходить. Нашу Маланку Василь водить.
Наша Маланка — ледащиця, На споді штани, зверху спідниця.
Наша Маланка не робоча, На ній сорочка парубоча.
Наша Маланка біль білила, Тонкий фартух замочила. — Повій, вітре буйнесенький, Висуши фартух тонесенький.
Повій, вітре, з яру, з яру, Висуши фартух краще жару.
Повій, вітре, із болота, Висуши фартух краще злота.
Повій, вітре, туди-сюди, Висуши фартух, піду між люди.
— Ой хазяїне-хазяйночку. Пусти до хати Маланочку.
Нехай вона погуляє, Як рибонька по Дунаю.
Як рибонька з окунцями. Наша Маланка із хлопцями.
Ой, біжать коні током, током, Вінчуємо вас з Новим роком.
Ой, біжать коні дорогою, Вінчуємо вас з Маланкою.
Щоби ви нарік дочекали. Аби ми в вас ще маланкували.
А нам за нашу Маланочку Дай, хазяїне, пива бочку.
А як не бочку, хоч коновочку, За нашу славну Маланочку. 8. ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.
Сіла собі на край хати Та й почала щебетати.
Та й почала щебетати. Господаря викликати:
— Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару.
Там ягнички покотились, Баранчики народились.
А ягнички-каплавушки — Дівкам, хлопцям на кожушки. Баранчики круторогі — Дівкам, хлопцям на вилоги.
А твій товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей.
Як не грошей, то полови, В твої жінки чорні брови.
В тебе в хаті, як в віночку, Висить рушник на кілочку.
З Новим роком вас вітаєм, Всіх гараздів вам бажаєм.
Щедрий вечір, добрий вечір. Добрим людям на весь вечір. 9. ОЙ, НА РІЧЦІ, НА ЙОРДАНІ Ой на річці, на Йордані Та й на траві, на му..., на мураві.
Там дівчина біль білила, До батенька гово..., говорила:
— Впрягай, татку, коні в бричку, Приїжджай на Йордан, Йордан-річку.
— В мене коні не ковані, В мене брички пола..., поламані.
Ой, на річці, на Йордані Та й на траві, на му..., на мураві.
Там дівчина біль білила, До матусі гово..., говорила:
Впрягай, мамко, коні в бричку, Приїжджай на Йордан, Йордан-річку.
— В мене коні не ковані, В мене брички пола..., поламані.
Ой на річці, на Йордані Та й на траві, на му.., на мураві. Там дівчина біль білила, До сестрички гово..., говорила: — Впрягай, сестро, коні в бричку, Приїжджай на Йордан, Йордан-річку. — В мене коні не ковані, В мене брички пола..., поламані. Ой, на річці, на Йордані Та й на траві, на му..., на мураві. Там дівчина біль білила, До милого гово..., говорила: — Впрягай, милий, коні в бричку, Приїжджай на Йордан, Йордан-річку. — В мене коні підковані, В мене брички мальо..., мальовані. — В бричку коні я впрягаю І до тебе виру..., вирушаю. Після кожних двох рядків повторюється приспівка: Щедрий вечір, добрий, добрий вечір. ВЕСНЯНКИ 10. МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ВОДИМО Ми кривого танцю водимо, Кінця йому не знаходимо.
Треба його та й виводити, Кінець йому та й знаходити.
А дівчата й молодиці Та й терем збудували.
Та й терем збудували, Віконця позачиняли. Щоб не вилетів сокіл Та й не виніс дівочої краси.
Бо дівоча краса У медочку купалася.
У медочку купалася, На сонечку вигрівалася.
На сонечку вигрівалася, Хустинкою укривалася. 11. А МИ ПРОСО СІЄМО, СІЄМО А ми просо сіємо, сіємо. А ми просо витопчем, витопчем. А чим же вам витоптать, витоптать? А ми коні пустимо, пустимо. А ми коні займемо, займемо. А ми коні викупим, викупим. А чим же вам викупить, викупить? А ми дамо сто рублів, сто рублів. А чого ж ви хочете, хочете? А ми хочем дівчину, дівчину. А якую дівчину, дівчину? А ми хочем Олену, Олену. 12. САМ ХОДЖУ, САМ Сам ходжу, сам — Де дитинята поподівав? — Грім погромив, Дощ покропив. А в неділю ранечко Приїде мій батечко, Привезе він дівочку В золотому віночку, Кращую, меншую, Як оцесе. 13. ОЙ, ВИЙТЕСЯ ОГІРОЧКИ Ой. вийтеся, огірочки, У зелені пупліночки. Най ся в'ють, най ся в'ють. Та й прийдуть хлопці Розів'ють, розів'ють. Огірочки листаті, листаті. Та й прийдуть хлопці Чубаті, чубаті. Ой, вийтеся, огірочки У зелені пупліночки. 14. ОЙ, ПРИЙШЛА ВЕСНА Розійшлись хмарки, Гляне сонечко. Приспів:
Ой прийшла весна, Ой прийшла красна, Принесла мені Щастя, радощі.
повторюється після кожних 4-х рядків. Заб'ється в грудя Моє серденько. Защебетали Пташечки малі, Повеселіли Сумні діброви. Милий мій, підем В поля ріднії, Будуть нам світить Зорі срібнії. 15. ЧЕРЕЗ ПЕНЬ, ЧЕРЕЗ ПЕНЬ, ЧЕРЕЗ КОЛОДУ Через пень, через пень, через колоду Впала та Галя по шию в воду.
— Не пади, не пади, бо душу згубиш. Скажи по правді, кого ти любиш?
— Люблю мед, люблю мед, бо солоденький. Люблю Іванка, бо молоденький. 16. ДЕСЬ ТУТ БУЛА ПОДОЛЯНОЧКА Десь тут була подоляночка. Десь тут була молодесенька. Тут вона стала. До землі припала. Личко не вмивала. Бо води не мала. Устань, устань, подоляночко, Устань, устань, молодесенька, Умий своє личко, Личко білесеньке, Біжи до Дунаю, Бери ту, що скараю. 17. ПОПІД ТЕРЕН ЛІЗ, ЛІЗ Попід терен ліз, ліз, На парубків біс, біс, А на дівочки Золоті віночки. КУПАЛЬСЬКІ 18. ОЙ, НА ІВАНА, НА КУПАЙЛА Ой, на Івана, на Купайла Пішла та Галя в село вбрана.
На неї хлопці зглядаються, Повитати встидаються.
Лиш той Іван не встидався, Подав рученьку, повитався:
— Ой, ти, Галю, серце моє, Сподобалось личко твоє.
Не так личко, як ти сама, Як на бумазі написана. Як на бумазі, на терновій Біле личенько, чорні брови.
Писали тебе дячки у школі Та й виписали чорні брови.
Писали тебе три дні, три ночі Та й виписали карії очі.
Ой ти, Галю, кохаймося, Прийде неділя — звінчаймося.
Як не в цюю, то в другую Візьму тебе я, молодую. 19. ОЙ, У ВИЛАХ ДОЩИК ІДЕ Ой у Вилах лошик іде, А в нашу Стіну вода тече.
Коло Олі стікається, Там наші хлопці скликаються. Там наші хлопці скликаються. На мед-горілку складаюіься.
А той Іванко найбільше дав, Бо він ту Олю ісподобав. 20. ЧЕРЕЗ НАШЕ СЕЛО ДЕРЕВО ВОЗИЛИ Приспівка повторюється після кожного рядка. Через наше село дерево возили. Калина - малина, Ягода червона. Дерево возили, церкву становили. Церкву становили, із трьома верхами. Із трьома верхами, з трьома місяцями. З трьома місяцями, з трьома зірочками. Перший місяць ясний — а той Іван красний. Другий місяць ясний — а той Петро красний. Третій місяць ясний — а той Павло красний. Перша зірка ясна — та Марія красна. Друга зірка ясна — а та Галя красна. Третя зірка ясна — та Наталка красна. Тепер їх узяти та й попарувати. Ту Марію взяти — за Івана дати. А ту Галю взяти — та за Петра дати. Ту Наталку взяти — та за Павла дати. А на тій Марії рожевий віночок. А хто ж його купив? Василя синочок. А на тій Галині рожевий віночок. А хто ж його купив? Миколи синочок. А на тій Наталці рожевий віночок. А хто ж його купив? Михайла синочок. На тім Іванові вишита сорочка. А хто ж її вишив? Григорія дочка. На тому Петрові вишита сорочка. А хто ж її вишив? Гаврилова дочка. На тому Павлові вишита сорочка. А хто ж її вишив? Семенова дочка. 21. ОЙ, СКАКАВ КОНИК ПОПІД ГРЕЧКУ Ой скакав коник попід гречку, За ним Василько із вуздечков:
— Ой стань, коню, най захвостаю Та й підемо на край Дунаю.
На край Дунаю води пити Та й до Олекси дівку любити. В того Олекси за дверима Стоїть ліжечко ще й перина.
На тій перині Василь сидить, На правій ручці Галю держить:
— Ой ти, Галю, кохаймося, Прийде неділя — звінчаймося. Як не в цюю, то в другую Візьму тебе я, молодую.
|