П`ятниця, 05.06.2020, 14:50

Фортеця та церква Янграда.
Скельний монастир та сучасні катакомби.
Стінянські традиції та сучасна народна творчість.
Й багато іншого на цьому сайті.
| RSS
Категорії статей
Книга "Одвічна Русава" [33]
Веб-версія книги
"Одвічна Русава"
Стінянські технології [0]
Стінянські технології
Стінянські словники [2]
Стінянські словники

Адмін блок

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Опитування
Яким чином Ви потрапили на цей сайт вперше?

Всего ответов: 78

Google maps

Переглянути збільшену карту

Св'ята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Головна » Статті » Самобутність » Книга "Одвічна Русава" [ Додати статтю ]

Особливості виконання та аналіз мелодій і текстів пісень


Розділ II Пісенний фольклор с. Стіна
Особливості виконання та аналіз мелодій і текстів пісень
(Смаль К.А. Гарбуліпська Т.Є,)

Народна пісенна творчість села Стіни є складовою частиною музичного надбання не лише Вінниччини, а й всієї України. Записи фольклорно-етнографічного ансамблю "Русава" є у фондах державного радіомовлення та телебачення, наукових установах та знавців і любителів народного співу. Колектив відомий не лише на Україні, але й за її межами. Багаторазовий учасник міжнародних фестивалів, активний пропагандист пісенного фольклору та народної обрядовості.

Хто бував у Стіні, не міг не побачити у кожному дворі червоні кетяги калини, яка є символом нашої невмирущої нації. Стінянці дуже цінують цю рослину, а ще більше люблять і шанують українські народні пісні. Тут співають, як більше ніде на Поділлі.

Багатий репертуар ансамблю "Русава" включає в себе історичні, побутові, пісні літературного походження, балади, а особливо обрядові пісні. Це колядки, щедрівки, веснянки, купальські та весільні. Своїм корінням вони сягають дохристиянської доби. По змісту тісно пов'язані з господарською діяльністю людини: із землеробством і скотарством, Із природними явищами, рослинним, тваринним світом, а також уявленнями та віруваннями слов'ян. Оживлення та одухотворення природи, тісне поєднання людини з довколишнім світом знайшло своє відображення в багатих на образи текстах стінянських пісень. В центрі уваги стоїть чоловік хлібороб, господар, жінка господиня, батько і матінка, молодиці, рід, родина, діти, а також образи природи: земля, вода, вогонь, сонце, місяць, хмари, гірки, дош, річка, дерево, квіти і т.і.

В літературному відношенні стінянські пісні нічим не відрізняються від пісень, що побутують у навколишніх селах Поділля, проте кожна пісня має тут свій мелодійний варіант.

Від фольклорно-етнографічного ансамблю "Русава", який існує при сільському будинку культури вже понад тридцять років і є берегинею кращих пісенних перлин Поділля, вдалося записати цілий ряд досить цінних пісень, які можуть служити зразками вивчення фольклору краю, і, зокрема. села Стіни. Проте зазначимо, що пісні, записані від фольклорно-етнографічного ансамблю "Русава" - це лише частина тих пісенних скарбів, які побутують в селі. Творчий доробок "Русави" досить значний - близько п'ятисот повернутих до життя старовинних пісень. Репертуар збагачується за рахунок пісень, перейнятих учасниками ансамблю від своїх батьків або старожилів села.

Своєму творчому довголіттю колектив завдячує талановитому керівникові - Зої Зосимівні Чорній (1932 р. н.), яка є безцінним носієм пісенного фольклору та обрядів села.

А як чудово співає Зоя Зосимівна! її неповторної краси альт зворушує серця слухачів протягом довгих років.

Найбільше пісень, які співає "Русава", було перейнято від матері Зої Зосимівни - Антоніни Фоківни Чорної (1907 - 1996) та Зубрицької Валентини Володимирівни (1920 р.н.}.

Поетична мова стінянських пісень багата на зменшувальну лексику. Наприклад: зозулечка, матіночка, лісочок, додолоньку, розмовонька, пшениченька, шапочка, корчмонька, лебедонько, вечеронька, дитятко. Для більш яскравого розкриття образів використовуються епітети: зозулько сивесенька, матінка ріднесенька, солодкий медочок, битими шляхами, білі ручки, огірочки лисаті, хлопці чубаті, варенички свіженькі, смачні, рум'яненькі, білолиці і т.д. Порівняння: дочка, як цвІточка, віти камени, як руса коса, в тебе в хаті, як в віночку, сама товста, як барило.

Для більш гострого, емоційного сприйняття змісту використовуються психологічні порівняння.

Наприклад:

А кінь бреде води не п'є,
Доріженьку чує.
Десь мій милий чорнобривий
З другою ночує.
або:

Чуєш в садочку зелененькім
Зозуля жалібно кує.
Не хоче мати, щоб тебе ждати,
А за нелюба віддає.

В своїх піснях виконавці часто звертаються до рослинного світу: сяду на дубочку, під явором, калина, лист широкий, рости тополенько, білі квітки, а також до тваринного світу: піють півні, курка сокоче. кізонька, коні вороненькі. Рідше зустрічається гіпербола: "мандрувала лиха доля", "прийшла лиха доля з базару додому, вдарилася лиха доля об стіл головою; і метафора: чарочка срібненька, золоте блюдо, золоті віночки.

Як уже було сказано, більшість пісень, що звучать в с.Стіна мають мінорні тональності. Невелика частина звучить в мажорі. Зустрічаються пісні в народних ладах: фрігійському ("Сумно мені, сумно"), дорійському ("Ой ти, дубе, дубе"), міксолідійському ("Ой, коли б той вечір"). Основна маса пісень має стійке закінчення на тонші, проте зустрічаються пісні, що закінчуються на домінанті ("Ми кривого танцю водимо") або на терцовому тоні у верхньому голосі ("Зійшла зірка ясна", "Ой, на Івана, на Купала").

Всі пісні, що відомі і в інших регіонах України, мають тут свої мелодичні варіанти. Ось деякі з них. Великого популярністю серед співачок села користується пісня-романс "Моя ти голубко, йди сядь біля мене", її дуже майстерно виконує ансамбль "Русава". Це пісня літературного походження в трьох-дольному розмірі з дуже проникливою мелодією. Два варіанти цієї пісні з іншою мелодією були опубліковані у книзі "Пісні літературного походження" (Київ, 1978 р.), як народні романси невідомого автора XIX - початку XX століття. Особливо западають в душу останні рядки цієї пісенної перлини:

За золото щастя, голубко, не купиш,
А серце не стане любить.

А відома історична пісня "За Сибіром сонце сходить" має відмінність не лише в мелодії, але й в тексті. Нагадаємо, що це пісня про легендарного ватажка селянських повстань Устима Кармалюка (1787 - 1835), уродженця с. Головчинці нині с. Кармелюкове Жмеринського району Вінницької області.

З радянських часів пісня в одноголосному варіанті публікувалася з таким текстом:

Зовуть мене розбійнихом.
Що людей вбиваю,
Я багатих убиваю.
Бідних награждаю.
В с.Стіна ця пісня виконується в двоголосному варіанті з іншим трактуванням тексту, який більше відповідає історичній правді:

Зовуть мене розбійником.
Кажуть, що вбиваю.
Ще нікого не убив я,
Бо й сам душу маю.

Дуже різноманітна метро-ритмічна структура пісень, що записані в с.Стіна. Поряд із простими дво- та трьохдольними розмірами часто вживаються складні (5/4 "Ой, їхав чумак на кримський базар". 6/3 "Чи ти, милий, пилом припав", "Пожену я сиві воли") та змінні (3/4 + 5/4 "Ой мати моя", s + 4/4 "Виряджала стара мати").

Пунктирний та синкопований ритм зустрічаються рідко. Мелодії стінянських пісень співучі. Скачки більше зустрічаються у підголоску.

Народні пісні с.Стіні характеризуються двох-, і трьохголосного структурою. Нижній голое природньо. невимушений в основну мелодію, іноді ділиться на два, а підголосок прикрашає, гармонічно збагачує звучання, надає більшої динаміки і забарвлення. А тому крім терцій, розповсюджених у двохголоссі звучать і такі інтервали як ч. 5 і ч. 8. Іноді вони заповнюються середнім голосом і тоді звучать (утворюються) мажорні і мінорні тризвуки.

Пісні у виконанні ансамблю "Русава" звучать в низьких регістрах, текстура звучання невисока, а тому підголосок звучить м'яко, без напруження, прикритим м'яким звуком, іноді головному регістрі. Він глибоко западає в душу і серце слухачів, викликає ніжні почуття. Багато в селі протяжних пісень, які наводять слухача на серйозні роздуми про життя і долю народу, про його історію.

В ансамблі "Русава" є кілька заспівувачів. Грудний підголосок від Гідрович Марії Христофорівни. сопрано Кельбас Любов Калістінівна - головний підголосок. А виконавиця Зоя Зосимівна Чорна має унікальні слухові та вокальні дані і може заспівувати і виводити підголосок. Для цих пісень характерні заспіви. Це може бути ціла фраза або один такт (мотив). Заспівувач вибирає тональність зручну для всіх, задає темп і характер пісні. Це найталановитіші учасники, добре знаючі весь репертуар. Є пісні без заспіву, але таких менше, наприклад: "Кучерявий козак", "Ой дай же, Боже, звечора погоду" та ін. В останній час були створені нові пісні про історію і сьогодення села. Це пісні "Рідне село" на сл. Петра Слободяна, муз. З.Чорної; "На Поділлі село" муз. З.Чорної.

Цінною знахідкою можна вважати записані варіанти пісень літературного походження: "Ой, горе тій чайці" (сл. Івана Мазепи), "Стоїть явір над водою" (сл. і муз. Семена Гулака-Артемовського), "Летить галка через балку" (сл. Тараса Шевченка).

Крім варіантів відомих пісень, є цілий ряд пісень маловідомих, які, можливо, до сих пір ще не були зафіксовані. Це пісні: "Туга за тугою", "Ой, піду я в чисте поле", "їдуть, їдуть рекрутоньки" та інші.

Зупинимось ще на колисковій пісні "Ой, ходить сон коло вікон", що має дуже самобутню і виразну мелодію, не дивлячись на те; що діапазон мелодії всього чиста квінта І складається вона лише із п'яти звуків. Записана пісня від Марії Христофорівни Гілрович, 1927 р.н., яка стверджує, що цю колискову ще співала її бабуся. Уважно вивчивши текст колискової, можна зробити висновок, що тут з'єднані дві колискові пісні. Перша частина її - це текст, який широко відомий. другий - менш відомий серед колискових.

Своєю яскравою мелодією відзначаються і обрядові пісні: веснянки, купальські і особливо весільні. Ті пісні, які співають, коли молода розлучається з батьками, рідною оселею, подружками мають дуже виразну, сумовиту мелодію. Наприклад, "Розплітала мати дочку", "Ой, великий двір", "Плавай, плавай, щуко-рибко" та інші.

Високохудожні зразки мелодій мають також щедрівки "Ой, на річці, на Йордані", веснянки "Ми кривого танцю водимо", "Ой, вийтеся, огірочки", купальські "Ой, на Івана, на Купала", "Через наше село дерево возили".

Не дивлячись на численну перевагу протяжно-журливих пісень, у Стіні побутує немало жартівливих пісень, причому маловідомих: "Сватав мене попів син", "Через сад-виноград", "Жила баба з дідусем", "У неділю пораненько". На останній пісні слід зупинитися окремо. В той час, як жартівливі пісні мають рухливу, пожвавлену мелодію і звучать в мажорі, у пісні "У неділю пораненько" - все навпаки: і мелодія досить стримана, і речитативного характеру, і звучить в мінорі. Слід сказати, хоч мелодія цієї пісні є досить нетиповим явищем для жартівних пісень, саме така мелодія чудово розкриває зміст пісні.

Немає сумніву, що пісні записні в с.Стіні збагатять фольклорну скарбницю Поділля і всієї України, нестимуть в собі естетичне і виховне значення для наших нащадків.


Категорія: Книга "Одвічна Русава" | Додав: 3fon (08.10.2019)
Переглядів: 40 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сервіси
Пошук


Прогноз погоди
Стіна 

Курси валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

СТІНА © 2010-2020