Розділ II Пісенний фольклор с. Стіна РОДИННО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ (записані від Зої Зосимівни Чорної, 1932 р. н.
і Ольги Василівни Чорної, 1959 р. н. в 1998 р.*) ВЕСІЛЬНІ.
22. ЧЕРВОНАЯ КАЛИНА  Червоная калина,
Червоная калина
Край віконця зацвила.
Вийшли дружки ламати,
Вийшли дружки ламати
Не дається в руки взяти.
Вийшла молода Галя,
Вийшла молода Галя,
Нарвала й наламала.
Нарвала й наламала,
Нарвала й наламала,
До личенька прикладала: — Ой матінко ж ти моя,
Ой матінко ж ти моя
Чи буду я такая ?
— Будеш, донечко, будеш,
Будеш, донечко, будеш.
Поки у мене будеш.
А як підеш від мене,
А як підеш від мене.
Впаде краса із тебе.
Впаде краса із личенька,
Впаде краса із личенька,
Прийде туга до серденька. Обсядуть тебе діти.
Обсядуть тебе діти.
Як калиноньку цвіти.
Калина червоненька.
Калина червоненька.
А Галя молоденька.
Чи буду я такая,
Чи буду я такая,
Як калинонька цяя ?
23. ПЛАВАЙ, ПЛАВАЙ, ЩУКО-РИБКО  Плавай, плавай, щуко-рибко,
Стиха по воді.
Прибудь, прибудь, мій батечку,
Тепер ти мені.
Ой рад би я, моя доню,
Тобі прибути,
Насипали сиру землю
На груди мені.
Насипали сиру землю
На груди мені.
Заслонили чорні очі
Ще й уста мої.
24. ОЙ, ЗВИЛИ Ж БО МИ  Ой, звили ж бо ми
Барвінковий віночок
Та й покотили
У вишневий садочок.
Вінче ж мій. вінче,
Ти ж мій тяженький жалю,
Сама не знаю —
З ким же я жити маю. Сама не знаю -
З ким же я жити маю.
Вже ж я, матінко,
З вами та й розлучаюсь.
Вже ж я. матінко,
З вами та й розлучаюсь.
Сама не знаю
З ким же я жити маю.
25. ОЙ, ВЕЛИКИЙ ДВІР  Ой великий двір,
А маленький збір.
Нема всьої родини.
Нема родини
Ні половини,
Ні рідного батечка. Пошлю галочку
По родиночку,
Сокола по батечка.
Галочки летять,
Весело гудять,
Що родиночка прийде. Соколок летить,
Жалібно гуде,
Батечко вже не прийде.
26. ОЙ, ДАЙТЕ НАМ, ДАЙТЕ  Ой, дайте нам, дайте.
Самі ся здогадайте.
Дайте стільця й кожуха.
Най сяде молодуха.
27. РОЗПЛІТАЛА МАТИ ДОЧКУ  Розплітала мати дочку,
Розплітала мати дочку
В послідню суботочку.
Одну тебе кохала-м,
Одну тебе кохала-м,
Щонеділі купала-м. Розплітала та й плакала,
Розплітала та й плакала:
-— Косо ж моя русява.
Косо ж моя русява.
Косо ж моя русява,
Одну тебе кохала-м. То в меду, то в горілці.
То в меду, то в горілці.
На радість Галі-дівці.
28. ОЙ, СОСЕНКО, ЛІТОМ, ЗИМОЮ ЗЕЛЕНА(записана від Любові Калістинівни Кельбас, 1950 р. н. в 1999 р.)  Ой. сосенко, літом, зимою зелена.
А дівчина в п'ятницю була весела.
А в суботу русую косу чесала.
А в неділю ішла до шлюбу, плакала:
— Ой, жаль мені, моя матінко, на тебе.
Зостанеться вся моя краса у тебе.
29. МІСЯЦЮ-МІСЯЧЕНЬКУ  Місяцю-місяченьку,
Світи нам доріженьку,
Щоб ми не зблудили,
Віночка не згубили.
30. НАДОБРИДЕНЬ, МАТІНОЧКО  — Надобридень, матіночко.
У твоїм двору,
Прийми ж мене, звінчаную,
Хоч на годину.
— Ой украю грінку хліба
Та вже не зцілю.
Дочко ж моя, звінчаная.
Я вже не прийму.
Ой. украю грінку хліба,
Поставлю на стіл.
Дочко ж моя. звінчаная,
Прийму лиш за стіл.
31. ОЙ, ЗАСВІТИ, МАТИ, СВІЧКУ  Ой засвіти, мати, свічку,
Постав на столі.
Нехай же я придивлюся,
Чи пара мені. Горить, горить ясно свічка,
Горить на столі.
Вся родина веселиться.
Бо пара мені.
32. ОЙ, У СТРІСІ ОСИ  Ой, у стрісі оси,
Наши свашечки босі.
Просяться до хати,
За стіл погуляти. Ой свату наш, свату.
Пустіть нас у хату,
В нас короткі свитки,
Ми замерзли в литки.
33. ЩО ХТІЛИ, ТО Й ЗРОБИЛИ  Що хтіли, то й зробили,
Що хтіли, то й зробили:
З коржа — паляницю,
А з Галі — молодицю. Що хтіли, то й зробили.
Що хтіли. то й зробили:
Із хліба — півхліба,
А із Василя — діда.
34. ПОСІЮ Я ЖИТО  Посію я жито
Понад осокою.
Чи не стане жаль вам,
Матінко, за мною?
— Жалко, доню, жалко,
Саме серце в'яне.
А хто ж мене, доню,
На старість догляне?
— Ой лишаю вам я
Свої рідні брати,
Та й будуть вас, мамо.
Брати доглядати.
Бувайте здорові,
Мої рідні браття.
Чи я не попрала
Вам білого шмаття?
Чи я не попрала
Вам білого шмаття?
Чи не наварила
Обідати зрання? Ой, грайте, музики.
В золотії труби,
Бо я від'їжджаю
Межи чужі люди.
Бувайте, бувайте
Та й не забувайте,
Добрими словами
Мене споминайте.
Ой, позаростають
Стежки та доріжки.
Ой, куди ходили
Мої білі ніжки.
Ой, позаростають
Мохом і травою.
Ой, куди ходили
Всі хлопці за мною.
Ой, куди ходили,
Вже ходить не будуть.
Кого я любила,
Повік не забуду.
35. ВІДЧИНЯЙ, МАТИ, ЛІСКУ  Відчиняй, мати, ліску,
Привезли вам невістку,
До комори ключницю,
До хати робітницю.
|
